Поради учням

СІМ ЗАКОНІВ ПАМ'ЯТІ

Розумові здібності і пам'ять ростуть,
як мускули при тренуванні.

Академік В. Л. Обручев

1. Думайте. Г. Ліхтенберг казав, що люди мало запам'ятовують з прочитаного тому, що дуже мало думають самі. Тому намагай­тесь знайти сенс. Не треба затискати руками вуха, впиватися очи­ма у текст та повторювати про себе рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не врахуються, тому що важливий не процес, а результат. Ос­танній буде набагато краще, якщо ви намагатиметесь знайти в тексті головну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до на­ступної — тобто попрацюєте у книзі олівцем, зробите конспект.

2. Цікавтеся. Якщо мова йде не про дозвільне читання, для того щоб скоротати час у дорозі, значить, прочитане вам для чогось по­трібне. Не забувайте про цю мету, адже ваші старання — заради неї. Оцініть, що дасть вам отримана інформація. Якщо користь дійсно очікується, то читати стане цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай нічого, що не бажаєш запам'ятати, та не запам'ятовуй нічого, що не будеш за­стосовувати».

Інакше кажучи: щоб їжа була в користь, їси з апетитом. Ця гас­трономічна аналогія приводить до наступного закону.

3. Їжте слона частинами. Завтра іспити, але ви налаштовані рішуче, тому що попереду цілий день та ще ніч. Ми визнаємо ваші здібності та готові припустити, що до ранку ви подолаєте підручник та навіть будете пам'ятати його зміст до обіду — рівно стільки, щоб встигнути відповісти на декілька запитань екзаменатора. Але майте на увазі, що до книги рекордів Гінесса та міцних знань ведуть різні шляхи. Тому матеріал краще вчити частинами, з перервами та не поспішаючи.

Р.S.  По декілька слів у день — та за рік можна вивчити іншо­мовний словник.

4. Будьте готові. Всі знають, як не хочеться змінювати плани, якщо налаштований на інше. Певного настрою на роботу потребує й книга. Адже все нове легше укладається на вже готові полички, міц­ніше тримається завдяки зв'язкам з попередньою інформацією.

5. Не стоптуйте сліди. Давно помічено, що найкращий засіб за­бути тільки-но вивчене — спробувати тут же запам'ятати дещо схо­же. Тепер ви це знаєте, тому не вчіть фізику після математики, іс­торію — після літератури.

6. Озирніться навколо. Якщо уявити собі обстановку, в якій від­бувалася подія, ви зможете пригадати і її.

7.  Вчіть від «А» до «Я». Вся інформація повинна сприйматись як єдине ціле. Вчіть все одразу, а не частинами. Для цього почніть пригадувати спочатку.

 

ДЕСЯТЬ ПРАВИЛ САМООРГАНІЗАЦІЇ УВАГИ

1. Заздалегідь плануйте свій час так, щоб ніщо не відволікало вас (дзвінки, відвідування та ін.).

2. Перш ніж розпочати роботу, організуйте своє робоче місце.

3. Максимально мобілізуйте свою волю, намагайтеся відключитися від того, що займало вас раніше.

4. Коли приступаєте до вивчення нової теми, спочатку освіжіть попередній матеріал чи ліквідуйте вади.

5. Якщо сторонні думки, заважають зосередитись, займіться конспектуванням. У силу своєї неперервності цей процес робить неможливим часті та тривалі відключення уваги. Майже аналогічний ефект має читання уголос.

6. Читайте та осмислюйте те, що прочитали.

7. Зміна видів діяльності запобігає виникненню монотонності психічного стану, тобто сприяє збереженню стійкої уваги.

8. Контролюйте, стримуйте мимовільне переключення уваги на сторонні об'єкти (голоси, телефонні дзвінки, грюкання дверима та ін.).

9. Якщо у процесі читання ви несвідомо відключились, примусьте себе повернутися до місця відключення та перечитайте.

10. Не забувайте про освітлення, температуру, регулярні пе­рерви.

Успіху вам!

Корисні поради «Школи ейдетики»

• Усе, що хочеш пам'ятати,— уявляй!

• Май на увазі: усе, що ти побачив, відчув, почув,— уже запам'яталось.

• Легко пригадується тільки те, що уявив.

• Не думай словами — думай образами.

• Не картай себе за невдачі, а роби з них висновки.

• Фантазуй!

• Хвали себе навіть за незначні успіхи.

• Не заучуй уроків, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію (наприклад, «мавпа Буф» — губні приголосні).

• Не бійся забувати, якщо уявив.

• Прокидайся із задоволенням, уявляючи майбутні успіхи.

• Не повторюй того, що вивчаєш, понад 4—5 разів поспіль, краще зроби це через 1-3 години.

Успіху тобі!

КОНТРОЛЬ НАД ЕКЗАМЕНАЦІЙНИМ СТРЕСОМ

ЗАГАЛЬНІ ПОРАДИ: ЯК УПОРАТИСЯ

З ЕКЗАМЕНАЦІЙНИМ СТРЕСОМ

Повірте в себе. Ви не змогли б навчатися на цьому курсі або брати той чи інший предмет, якби були на це не здатні. А це значить, що якщо ви виділите достатньо часу і підготуєтеся до іспиту належним чином, то обов'язково його складете, без зайвого хвилювання й занепокоєння.

Не намагайтеся завжди зробити все. Завжди бути успішним і тягтися до зірок — це прекрасно. Але при цьому необхідно дотримуватися балансу. Думаючи, що оцінка нижча за «відмінно » означає провал, ви зводите для себе гори марного стресу. Необхідно завжди намагатися робити все добре, але не забувати, що ніхто не може постійно залишатися ідеалом.

Плануйте й уживайте послідовних заходів для подолання проблем. Якщо чогось не розумієте в матеріалі курсу, то розладом і стресом ви не позбудетеся проблем. Необхідно вирішувати їх спочатку, дотримуючись порад викладача або шукати допомоги в товаришів.

Не тримайте все в собі. Шукаючи підтримки у друзів і ділячись із ними проблемами, ви значно знижуєте свою тривогу перед майбутнім іспитом.

Дивіться на все у перспективі. Іспити можуть здаватися вам найзначнішою подією зараз, але в контексті всього вашого далекого життя — це лише невелика її частина.

ПОРАДИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДПА ТА ІСПИТУ

1. Залишіть для підготовки до іспиту достатньо часу, щоб не виникла ситуація, коли потрібно прочитати весь матеріал курсу в останню хвилину. Цей підхід дозволить значно підсилити вашу впевненість у своїх силах і знизити передекзаменаційний стрес, адже ви знатимете, що витратили достатньо часу на підготовку й підготувалися добре.

2. Складіть розклад своєї підготовки до іспиту, щоб ви змогли стежити за часом і моніторити власний прогрес. Залишіть час на відпочинок і розваги, щоб уникнути перевтоми.

3. Тільки-но ви помітите, що увага розсіюється, а ваш мозок почав утомлюватися, влаштуйте короткий відпочинок. Після  того, як ви повернетеся до занять, почуватиметеся відпочилими й будете готові готуватися далі.

4. Експериментуйте з різними методиками підготовки, щоб заняття стали для вас розвагою і ваша мотивація зросла.

5. Не пийте занадто багато кави і газованих напоїв; кофеїн тільки більше збудить ваш мозок і зробить його менш сприйнятливим до інформації. Харчуйтеся частіше і правильно; у період підготовки вашому мозку потрібно більше живильних речовин

6. Регулярні, але помірні фізичні вправи підсилять вашу енергію, прояснять мислення і знизять відчуття стресу.

7. Спробуйте вправи йоги, дихальну гімнастику або інші способи розслаблення й подолання стресу. Вони допоможуть вам зняти напруження, підсилять концентрацію й увагу, а також поліпшать сон.

            ПОРАДИ ДО ІСПИТУ

1. Уникайте паніки. Нервуватися перед іспитом — це природно, але панікувати — непродуктивно, тому що ви не зможете мислити чітко.

2. Найшвидший і найбільш ефективний спосіб подолання відчуття стресу й паніки — це заплющити очі й зробити кілька повільних, глибоких вдихів і видихів. Це заспокоїть вашу нервову систему. Одночасно можна проговорити про себе кілька разів: «Я спокійний і розслаблений» або «Я знаю, що зможу це зробити, і зроблю це добре».

3. Якщо ви відчуваєте у своїй голові порожнечу — не панікуйте! Паніка тільки ускладнить процес згадування та сприйняття інформації. Натомість, спробуйте на хвилину зосередитися на повільному, глибокому подиху. Якщо ви все ж не можете згадати необхідної інформації, переходьте до іншого питання; поверніться до забутого пізніше.

4. Після іспиту не потрібно марно гаяти час, засуджуючи та критикуючи себе за те, що, на вашу думку, ви зробили не так. Найчастіше власна самооцінка буває найбільш критичною. Привітайте і похваліть себе за те, що зробили правильно; візьміть корисне з того, що ви могли б, на вашу думку, зробити краще, і починайте підготовку до наступного випробування.

Якщо іспити справді змушують вас почуватися нездоровим, турбують або гнітять, не ховайте своїх почуттів. Поговоріть із кимось про це. Може, це буде ваш друг або член родини. Якщо одна людина не зможе вам допомогти, то зможе інша.

ЯК СКЛАСТИ ІСПИТ

10 корисних порад від психологів

1. Шукайте допомоги: запитайте у вашого викладача або репетитора, як найефективніше підготуватися до іспиту та як поводитися на ньому.

2. Влаштовуйте собі короткі перерви під час підготовки до іспиту. Якщо ваш мозок утомився, він не зможе запам'ятати нічого.

3. Плануйте свій час.

4. Відведіть достатній час на сон; харчуйтеся розумно.

5. Займайтеся фізичними вправами — прогулюйтеся, бігайте, займайтеся спортом або будь-якою фізичною активністю, приємною вам.

6. Залишайтеся позитивно налаштованим — не думайте про майбутнє або про можливий провал.

7. Налаштуйтеся на перемогу й будьте готові зробити максимально від вас залежне.

8. Будьте пильні — якщо ви почуваєтесь нездоровим, поговоріть із кимось про своє занепокоєння.

9. Не будьте занадто розслабленим! Невеликий стрес навіть корисний, тому що змушує вас готуватися інтенсивніше.

10. Чиніть розумно — якщо обговорення іспиту з друзями засмучує вас — не робіть цього! Забудьте про складний іспит! Що минуло, того не змінити й не виправити!

Невелика фінальна порада. Якщо ви займаєтеся ввечері, не лягайте спати одразу після навчання. Ваш мозок і далі аналізуватиме інформацію й нескоро заспокоїться. Краще влаштуйте собі невелику вечірню прогулянку.

 УСВІДОМЛЕНИЙ ВИБІР ПРОФЕСІЇ − 
ЗАПОРУКА ЖИТТЄВОГО УСПІХУ

Вибір професії — одне з найбільш від­повідальних рішень, які приймає людина у житті. Звичайно, можна перервати навчання, якщо на третьому курсі інституту ти зро­зумієш, що ця справа — не твоя, а можна за декілька років залишити роботу, яка не подобається. Однак час буде втрачено, та й розчарування неминуче... Вибір професії, як і будь-який вибір — це прийняття рішення при великій кількості альтернативних варіан­тів та необхідності враховувати різноманітні фактори. Є такий вислів: «Щастя — це коли ранком хочеться йти на роботу, а після ро­боти — додому».

Відколи живе людство — існує і про­блема вибору занять, трудової діяльності, професійної кар'єри. Слово «професія» ви­никло як найвище, найдосконаліше творін­ня природи. Це підтверджують найдавніші пам'ятки, знайдені археологами, лінгвістами та істориками. Свідчення ролі усвідомленого вибору професійної сфери діяльності ми зна­ходимо навіть у Новому Заповіті (Послан­ня св. апостола Павла до римлян 12: 6—8): «І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам: коли пророцтво — то виконуй його в міру віри, а коли служіння — будь на служіння, коли вчитель — на навчання, коли втішитель — на потішання, хто подає — у простоті, хто головує — то з пильністю, хто милосердствує — то з привітністю!». З різних історичних пам'яток відомо, що процес фор­мування суспільних відносин супроводжував­ся розвитком ремесел, занять, появою різних професій. Відповідно, виникали і проблеми з їхнім вибором; перші прояви невідповідності професії, справи уподобанням. Давно, дуже давно люди збагнули: справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості. Ще відомий давньогрецький філософ Платон (427—347 рр. до н. є.) говорив: «Пізнай себе і роби свою справу».

У світі існує понад 40 тисяч професій. У такому різноманітті складно орієнтуватись. Тому усі професії умовно об'єднали у п'ять груп-типів. За го­ловну класифікаційну ознаку взяли предмет праці — роботу, на яку фахівець витрачає фізичні та інтелектуальні зусилля.

Найчастіше професії ділять за предметом праці. Відповідно до такої класифікації виділяють категорії професій: «людини – людина», «людина – природа», «людина – техніка», «людина – знакова система», «людина − художній образ». Проаналізуємо особливості кожної категорії професій.

Професії категорії «людина — людина» спрямовані на процеси навчання, вихо­вання, управління, медичне та торгове об­слуговування інших людей. Приклади таких професій: екскурсовод, лікар, продавець, офіціант тощо.

Зрозуміло, що важливим у роботі про­фесій цього типу є: потреба у спілкуванні, уміння розбиратися в людських взаєминах, гарна пам'ять, терпіння, сталий настрій у процесі роботи з людьми.

Якщо об'єктом праці є різні знаки: циф­ри, малюнки, схеми, фізичні та хімічні сим­воли, ноти тощо, то такі професії належать до категорії «людина — знакова система». Це, наприклад, професії програміста, топо­графа, бібліографа, економіста, перекладача художньої та наукової літератури тощо.

Людина, яка працює зі знаками, повинна володіти гарним абстрактним мисленням, відтворювальною уявою, уміти добре зосе­редитись, мати стійку увагу, бути посидю­чою. Професії, пов'язані з образотворчою, музичною, художньою діяльністю належать до типу «людина — художній образ». Це професії модельєра, художника, фотографа, насторювача музичних інструментів. З-по­між найважливіших вимог до них виділяють: здібності до мистецтва, творчу уяву, образ­не мислення, працелюбність, цілеспрямо­ваність.

Професії, пов'язані з живою природою (рослинні та тваринні організми, мі­кроорганізми), належать до категорії «лю­дина — природа». Це професії: ветери­нарного лікаря, рибознавця, мікробіолога, гідромеліоратора тощо. Такий вид професій передбачає ініціативу та самостійність у ви­рішенні конкретних завдань, творчу уяву.

І, нарешті, остання категорія «людина — техніка» використовує різноманітну техніку як предмет праці. Сюди належать всі про­фесії, пов'язані з обслуговуванням техніки, її ремонтом, установкою і налагодженням, ви­робництвом та збиранням обладнання (водій, механік, слюсар-ремонтник, сталевар тощо). Людина, яка працює з технікою, має від­значатися високою виконавчою дисципліною.